четвер, 13 червня 2013 р.
Рефлексія (Модуль 7)
Сьогодні до обіду у мене перевтілення в дитину. Здається не так давно я нею була: ходила в школу, не хотіла виконувати домашнє завдання, не мала ніяких проблем і надзвичайно просто дивилась на світ, який мене оточував. Спогади ще свіжі, але на декілька годин почати мислити як це було в минулому, або мислити як мої учні - дуже складно.
Спочатку на педраді нас об’єднували в групи. Мені випала роль бути дитиною, де я вибрала роль непослушниці і навіть шантажистки свого батька, який хотів на мене вплинути. Було весело. Як же без цього?
А потім нам потрібно було створити приклад учнівського проекту. Тобто це ще одне перевтілення в дитину і спроба написати так, як пише вона і поглянути на світ її очима.
Нам на вибір було дано два варіанти:
- створити блог;
- створити сторінку на Wiki.
Я вибрала другий варіант, хоча тягнулась до першого. Писати від імені другої людини, яка на тебе зовсім не схожа, дуже цікаво і я це знаю, тому що уже кілька років є одним із засновників та учасником однієї спільноти, де якраз подібним ми займаємось в вільний від роботи час. Але подумала про те, що веду свою рефлексію в блозі і вирішила трохи урізноманітнити роботу. Думаю, що якби я вирішила писати блог, то це в мене зайняло би в три рази більше часу. Невелика хитрість, щоб спростити собі життя. Ах, спалилась)
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Так,дитина ти була неабияка, і робити нічого не хоче і вчитися не хоче, а на таточка компромат зібраний! Напевно ще десь у папочці під грифом "Цілком таємно" прихований. Підприємництво аж струменем б'є. Ти не думала відкрити якусь свою фірмочку, при бажанні точно би розвинула у корпорацію?
ВідповістиВидалитиКомпромат - це святе діло. А щодо фірмочки... Ні, не думала. Мені вистачає того, що у батьків така є і мені приходиться там допомагати. Я точно впевнена, що це не моє.
ВідповістиВидалити