пʼятниця, 14 червня 2013 р.

Рефлексія (Модулі 9-10)


Сьогодні було стільки роботи, що вийшло не дві рефлексії, як раніше, а тільки одна.
Чесно кажучи, мені не віриться, що я зробила все те, що потрібно було зробити. Портфоліо готове і сьогодні я нарешті зможу відпочити, не думаючи про свій проект.
Я так думала, що не буду думати. А поки їхала додому, зрозуміла, що дещо забула дописати в план. Не буду казати що саме, але надіюсь, що ніхто цього не помітить. Не хочеться нічого редагувати. Просто немає сил. Повне виснаження. Та і головне, мені здається, це те, що я сама зрозуміла що упустила, а не те, що мені вказали на цю помилку. 
Класні сьогодні були розминки. Паровозик і наше "ту-ту" - весело. Питання про винаходи людства - насправді шок. Я чому ніколи не задумувалась над тим, що всі чи практично всі блага, якими ми користуємось, приносять також і багато поганого. Просто я дивлюсь на те, що мене оточує тільки з позитивної точки зору. Буде над чим подумати і навіть поговорити зі своїми друзями.
А ще! А-єєєєє! Ю хууууууу! Для мене нарешті відкрився зміст слова "фасилітація". Я не проходила курсів Intel 3, тому напевно була єдиною, хто під час нашого З-Х-Д написала цей термін в другий стовпчик. Хотілось відразу в перший день тренінгу прогуглити, але не зробила цього. Так було би зовсім не цікаво)
Хочу подякувати Тетяні Орловій і Надії Манько за те, що вони проконтролювали наші плани, приділивши цьому стільки часу. Без них було би не те. Завтра захист…
Написала здається все, що хотіла. Тепер мене чекає диван і фільм "Век помрачения". Обожнюю французький кінематограф. І для мене цей фільм - винагорода за сьогоднішній день. 


четвер, 13 червня 2013 р.

Рефлексія (Модуль 8)

Чомусь після обіду були постійні проблеми з Інтернетом. Це дратувало і не давало можливості сконцентруватися на деяких речах, які мені потрібно було сьогодні доопрацювати. Все ніяк не сяду і не допишу так, як повинно бути написано діяльність вчителя і учнів в плані проекту. Для цього потрібно сісти і уявити процес роботи. І тільки я сяду це робити, як бац! і то одне, то друге... Класний був мультфільм "Ex-E.T" про нестандартних дітей. Трохи розслабилась і пригадала мультфільм від студії Pixar, який я дивилась один раз, але він запав мені в душу. Він не зовсім про нестандартних дітей, а про нестандартних елементів "хмарного суспільства" хД, а також про дружбу. Вирішила навіть вставити його до блогу.

Рефлексія (Модуль 7)

Сьогодні до обіду у мене перевтілення в дитину. Здається не так давно я нею була: ходила в школу, не хотіла виконувати домашнє завдання, не мала ніяких проблем і надзвичайно просто дивилась на світ, який мене оточував. Спогади ще свіжі, але на декілька годин почати мислити як це було в минулому, або мислити як мої учні - дуже складно. Спочатку на педраді нас об’єднували в групи. Мені випала роль бути дитиною, де я вибрала роль непослушниці і навіть шантажистки свого батька, який хотів на мене вплинути. Було весело. Як же без цього? А потім нам потрібно було створити приклад учнівського проекту. Тобто це ще одне перевтілення в дитину і спроба написати так, як пише вона і поглянути на світ її очима. Нам на вибір було дано два варіанти: - створити блог; - створити сторінку на Wiki. Я вибрала другий варіант, хоча тягнулась до першого. Писати від імені другої людини, яка на тебе зовсім не схожа, дуже цікаво і я це знаю, тому що уже кілька років є одним із засновників та учасником однієї спільноти, де якраз подібним ми займаємось в вільний від роботи час. Але подумала про те, що веду свою рефлексію в блозі і вирішила трохи урізноманітнити роботу. Думаю, що якби я вирішила писати блог, то це в мене зайняло би в три рази більше часу. Невелика хитрість, щоб спростити собі життя. Ах, спалилась)

середа, 12 червня 2013 р.

Рефлексія (Модуль 6)

Перед тим, як висловити деякі свої думки щодо модуля 6, повернусь до попереднього модуля, а точніше до тої його частини, яка стосується авторського права. Я пригадала розмову, яка відбулась зовсім недавно з ученицею 8-го класу, яка при роботі з інформацією, дуже грубо порушувала авторське право. Наша розмова була приблизно такою: - Не потрібно копіювати все, що бачиш в непомірній кількості. Це плагіат. - Але якщо не можна копіювати, то навіщо це виклали в Інтернет? - Для ознайомлення. - Все одно не розумію і не зрозумію. Це наш менталітет? Можливо ми такі через те, що закладають батьки з дитинства, тобто чому не взяти те, що так заманливо на тебе дивиться і просить вставити в свою роботу, видавши матеріал за свій щоб тебе похвалили при тому, що практично нічого не робив? А може... якщо беруть всі, кого я знаю, чому я також не можу взяти? Навіть не знаю скільки потрібно часу для того, щоб змінити ставлення до авторських прав на будь-який матеріал з Інтернету. А тепер що стосується модуля 6. Моє проблемне питання, над яким я працюю в процесі своєї роботи, звучить наступним чином: "Методика викладання інформатики з використанням Інтернет-технологій". Тому про те, що ми говорили і що ми робили в цьому модулі, було для мене дуже близьким. Незважаючи на таку мою тему, я чомусь ні разу не користувалась створенням форм для тестування чи опитування учнів. Сподобався спосіб перегляду результатів та можливість їх обробки. Буду над цим працювати, вдосконалювати себе і свої навички і обов’язково застосовувати не тільки під час роботи учнів над проектом, а і в навчанні загалом. У нас була можливість попрацювати над своїми планами. Зараз навіть не можу дати відповідь на питання куди дівся час і чому я цю можливість не використала повною мірою? Тепер потрібно сидіти дома і допрацьовувати замість того, щоб відпочивати.

Рефлексія (Модуль 5)

Питання Інтернет-безпеки особисто для мене є питанням, якому я приділяю дуже багато часу. Я дуже задоволена тим, що на цьому тренінгу ми торкнулися його. Дуже тяжко писати цю рефлексію. Не тому, що мені немає чого написати, а тому, що я не могла вибрати з чим би я хотіла поділитись. Думок дуже багато, а торкнутись хоча б однієї з них - в результаті зачепити іншу, яка як ланцюжок потягне за собою наступні і наступні. Тут дуже багато нюансів. В основному ці думки стосуються проблем захисту дітей в Інтернеті. Так, нам всім, вчителям інформатики, прекрасні відомі способи захисту, але... Практично завжди є "але". Мені зустрічались такі діти, яким неможливо пояснити всю небезпеку, на яку вони наражаються. Скільки розмов, скільки пояснень на прикладах... йде час, наслідки впливу Інтернету є, але вони тільки негативні. Що може зробити один вчитель чи група вчителів, якщо дома для учня не існує ніяких заборон, перешкод, ніякої реакції батьків на те, що відбувається? Хто в нашій країні може вплинути на батьків дітей для того, щоб вони щось захотіли робити?

вівторок, 11 червня 2013 р.

Рефлексія (Модуль 4)

Цей модуль допоміг мені задуматись над оцінюванням учнів під час роботи над проектом. Потрібно буде детально проаналізувати максимальну кількість балів, які будуть виставлятись за окремі види роботи. Насправді зробити це не так легко, адже прийдеться самостійно розробити відповідні критерії оцінювання.
Тут у мене виникло питання: чи варто в проміжних етапах оцінювання відхилятись від дванадцятибальної системи?
З точки зору учнів: варто. Їм набагато цікавіше працювати не за привичною їм системою.
З точки зору вчителя: клопітка робота, яка потребує багато вільного часу, який хотілось би присвятити роботі.
На разі не можу дати відповідь на це запитання самостійно, але надіюсь, що відповідь на нього прийде до мене якимось магічним чином з вашою допомогою.

Ще одне питання, яке я собі сьогодні задала: навіщо створювати вчительську презентацію проекту? В цій презентації вчитель фактично нав’язує свої ідеї учням. Так, вони не зобов’язані їх використовувати, але... проблема в тому, що більшість школярів (не знаю як в інших, а в моїй школі точно) виберуть шлях, який для них легший, тобто візьмуть ідею вчителя. Хоча не факт, що він насправді буде легшим, адже я глибоко переконана в тому, що з точки зору мотивації, робота з чужими ідеями дається набагато важче ніж над своїми власними.
В попередніх модулях йшла мова про те учні повинні самі бачити проблему і ставити перед собою цілі для того, щоб її вирішити. А з вчительською презентацією... Конфлікт хD.  Мені здається, що учнів потрібно підводити до вибору теми проекту якимось іншим способом. А от яким?
Ех (тут я тяжко здихнула), «взрив» мозку.

Рефлексія (Модуль 3)

Третій модуль сподобався мені більше, ніж попередні.
По-перше, ми достатньо ефективно об’єднувались в групи з різними людьми. Щодо об’єднання в групи... Дуже сподобався другий спосіб такого об’єднання, який я в думках назвала "міні-пазл". Буду використовувати його в процесі навчання з дітьми.
По-друге, для мене дуже цікавою виявилась вправа, де ми пробували правильно сформулювати ключові та тематичні запитання. Скажу чесно, це було не легко. Сіра речовина в голові порухалась достатньо серйозно і особисто для мене це дало свої плоди. Ця вправа показала наскільки ефективно я працюю з іншими учасниками нашого тренінгу. Думаю, що вийшло в нас достатньо непогано.
По-третє, ми обговорювали теми своїх проектів, їх актуальність і доцільність. Щодо мого проекту, тренер дав мені кілька порад, над якими я попрацюю вдома для того, щоб проект був таким, яким він повинен бути.
При другому об’єднанні в групи потрібно було визначити якою дослідницькою роботою будуть займатись учні під час роботою над проектом. Це також заставило мене задуматись і внести кілька коректив в свою ідею.
В цілому, для мене модуль був дуже ефективним та цікавим.

понеділок, 10 червня 2013 р.

Рефлексія (Модуль 2)


В цьому модулі я дізналась про те, яким чином я можу використовувати проекти для вдосконалення процесу навчання учнів. 
Я молодий вчитель спеціаліст, який активно прагне до самовдосконалення. За той час, що я працюю в школі, я ще не використовувала метод проектів в своїй роботі. Але після ознайомлення з другим модулем, я зрозуміла, що потрібно пробувати впроваджувати цей вид роботи. Це насправді допоможе дітям не тільки вдосконалювати свої знання, а й розвивати свої навички ХХІ століття, які будуть їм так необхідні в подальшому житті. 

Рефлексія (Модуль 1)


Цікаве питання про те, як поставити перед собою цілі, які реально можна досягнути на тренінгу. Після довгих роздумів, я зробила для себе висновок, що в конкретному випадку, мені тяжко буде поставити для себе основну ціль. Краще кожного дня, перед початком навчання за цією технологією ставити перед собою міні-ціль (одну або декілька). Наприклад, написання свого першого повідомлення в блозі за своє життя. Я не дуже сприймаю цю Інтернет-технологію, тому ніколи не була в числі "блогерів" чи людей, які слідкують за чиїмось блогом. Але ціль поставлена, її потрібно виконати. 
Завтра буде інша ціль, і так далі. 
Це чимось схоже на піраміду, сходинками якої піднімаєшся все вище: досяг невеликої мети - піднявся вище. По завершенню тренінгу надіюсь бути на вершині, досягнувши головної цілі за допомогою невеликих.
На прикладі про перший пост в блозі можна відповісти на запитання "Як власні цілі навчання на тренінгу допоможуть мені вдосконалити свій педагогічний досвід?". Опанування чогось нового, що активно використовується моїми колегами з інших міст і приносить свої плоди, звичайно допоможуть мені у вдосконаленні  мого зовсім невеликого педагогічного досвіду. А ресурси програми... Думаю, що можна взяти для себе дуже багато нового, "полазивши" по проектах інших вчителів та дітей. Це, по-суті, обмін досвідом, який в будь-якому випадку є корисним для самоосвіти та розвитку мене, як педагога.